суміжник
СУМІ́ЖНИК, а, ч.
Підприємство, виробнича діяльність якого пов'язана з іншим.
Коло питань, пов'язаних із постачанням, стосунків мiж суміжниками, оперативні моменти, що виникають сотнями, та й сам характер цього виробництва штовхали до якихось комерційних взаємин (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- суміжник — сумі́жник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- суміжник — -а, ч. 1》 Підприємство, виробнича діяльність якого пов'язана з іншим підприємством. 2》 Спеціаліст, який працює в суміжній галузі виробництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
- суміжник — СУМІ́ЖНИК, а, ч. Підприємство, виробнича діяльність якого пов’язана з іншим. Колективи Глухівського бавовняного комбінату, «Трехгорной мануфактуры» і Рубіжанського хімічного комбінату уклали договори про творчу співдружність суміжників (Рад. Укр., 10.II 1972, 1). Словник української мови в 11 томах