1. Словник української мови в 11 томах

суміжник

СУМІ́ЖНИК, а, ч. Підприємство, виробнича діяльність якого пов’язана з іншим.

Колективи Глухівського бавовняного комбінату, «Трехгорной мануфактуры» і Рубіжанського хімічного комбінату уклали договори про творчу співдружність суміжників (Рад. Укр., 10.II 1972, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суміжник — сумі́жник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. суміжник — СУМІ́ЖНИК, а, ч. Підприємство, виробнича діяльність якого пов'язана з іншим. Коло питань, пов'язаних із постачанням, стосунків мiж суміжниками, оперативні моменти, що виникають сотнями, та й сам характер цього виробництва штовхали до якихось комерційних взаємин (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. суміжник — -а, ч. 1》 Підприємство, виробнича діяльність якого пов'язана з іншим підприємством. 2》 Спеціаліст, який працює в суміжній галузі виробництва. Великий тлумачний словник сучасної мови