1. Словник української мови у 20 томах

супротив

СУПРОТИ́В, діал.

1. прийм., з род. в. Супроти.

На боковій стіні, супротив дверей, у півтіні висів великий образ (І. Франко);

Так “грешно” [гречно] поводиться тільки газдиня супротив гостей (Марко Черемшина).

2. присл. Супроти.

[Параска:] Коли вже так собі любитеся, то і біг з вами! .. От вам моє благословення! Я не буду супротив... (М. Костомаров).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. супротив — супроти́в іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. супротив — див. опір Словник синонімів Вусика
  3. супротив — прийм. з род. в., присл., діал. Супроти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. супротив — СУПРОТИ́В, прийм. з род. в., присл., діал. Супроти. На боковій стіні, супротив дверей, у півтіні висів великий образ (Фр., V, 1951, 186); Батько Богдан збирав козацтво поміж людом да ставав супроти дук і шляхти (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах