супротив
супроти́в
іменник чоловічого роду
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- супротив — див. опір Словник синонімів Вусика
- супротив — СУПРОТИ́В, діал. 1. прийм., з род. в. Супроти. На боковій стіні, супротив дверей, у півтіні висів великий образ (І. Франко); Так “грешно” [гречно] поводиться тільки газдиня супротив гостей (Марко Черемшина). 2. присл. Супроти. Словник української мови у 20 томах
- супротив — прийм. з род. в., присл., діал. Супроти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- супротив — СУПРОТИ́В, прийм. з род. в., присл., діал. Супроти. На боковій стіні, супротив дверей, у півтіні висів великий образ (Фр., V, 1951, 186); Батько Богдан збирав козацтво поміж людом да ставав супроти дук і шляхти (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах