сурдутик

СУРДУ́ТИК, а, ч., заст.

Зменш. до сурду́т.

Учні ходили у формі: чорна шинель з червоними петличками, такий же чорненький сурдутик і картуз з червоним околишем (з мемуарної літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сурдутик — сурду́тик іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. сурдутик — -а, ч., заст. Зменш.-пестл. до сурдут. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сурдутик — СУРДУ́ТИК, а, ч., заст. Зменш.-пестл. до сурду́т. Учні ходили у формі: чорна шинель з червоними петличками, такий же чорненький сурдутик і картуз з червоним околишем (Думки про театр, 1955, 28). Словник української мови в 11 томах