сурдутик

СУРДУ́ТИК, а, ч., заст. Зменш.-пестл. до сурду́т.

Учні ходили у формі: чорна шинель з червоними петличками, такий же чорненький сурдутик і картуз з червоним околишем (Думки про театр, 1955, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сурдутик — сурду́тик іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. сурдутик — СУРДУ́ТИК, а, ч., заст. Зменш. до сурду́т. Учні ходили у формі: чорна шинель з червоними петличками, такий же чорненький сурдутик і картуз з червоним околишем (з мемуарної літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. сурдутик — -а, ч., заст. Зменш.-пестл. до сурдут. Великий тлумачний словник сучасної мови