сурдутик
СУРДУ́ТИК, а, ч., заст. Зменш.-пестл. до сурду́т.
Учні ходили у формі: чорна шинель з червоними петличками, такий же чорненький сурдутик і картуз з червоним околишем (Думки про театр, 1955, 28).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сурдутик — сурду́тик іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- сурдутик — СУРДУ́ТИК, а, ч., заст. Зменш. до сурду́т. Учні ходили у формі: чорна шинель з червоними петличками, такий же чорненький сурдутик і картуз з червоним околишем (з мемуарної літ.). Словник української мови у 20 томах
- сурдутик — -а, ч., заст. Зменш.-пестл. до сурдут. Великий тлумачний словник сучасної мови