1. Словник української мови в 11 томах

сурдут

СУРДУ́Т, а, ч., заст. Сюртук.

Гордій скинув сурдута, вдяг легшу одежу (Гр., II, 1963, 42);

Щепкін зняв сірий сурдут і залишився в самій оксамитовій чорній жилетці (Полт., Повість.., 1960, 506);

*Образно. Буржуа не має рідного краю. Йому все одно, де торгувати, якою мовою писати вексель, а його інтернаціональний сурдут однаково продається і в Лондоні, і в Брюсселі (Хотк., І, 1966, 179).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сурдут — Сурду́т: — сюртук [47;51] — сюртук, верхній одяг [45] — сурдут (259)—піджак [MО,V] Словник з творів Івана Франка
  2. сурдут — сурду́т іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. сурдут — Сурду́т. Сюртук, чиновницький мундир. Все, що з народу виходило, покидало разом з заміною сірака на сурдут также все те, що було народним, відцурувало ся від свого народу (Б., 1895, 89, 1) // пол. surdut — сюртук; порівн. сурдут, фр. -довгий чоловічий одяг з задньою розрізкою внизу (СЧС, 405). Українська літературна мова на Буковині
  4. сурдут — А, ч., заст. Сюртук. ...єдиний прихисток сурдут, розписаний в дві цвілі барви — червону й чорну – ніби крик і німота. (ЧТ:97). Словник поетичної мови Василя Стуса
  5. сурдут — СУРДУ́Т, а, ч., заст. Сюртук. Гордій скинув сурдута, вдяг легшу одежу (Б. Грінченко); Щепкін зняв сірий сурдут і залишився в самій оксамитовій чорній жилетці (О. Полторацький). Словник української мови у 20 томах
  6. сурдут — -а, ч., заст. Сюртук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. сурдут — Одяг для візитів, у вжитку в XIX — на поч. XX ст.; різновид довгого піджака. Універсальний словник-енциклопедія
  8. сурдут — Сурду́т, -та; -ду́ти, -тів сюрту́к, -ка́; -ки́, -кі́в і сурду́т, -та Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. сурдут — Сурдут, -та м. Сюртукъ. Він скидає з себе сурдут. Чуб. II. 201. Словник української мови Грінченка