1. Словник української мови у 20 томах

сусідонька

СУСІ́ДОНЬКА, и, ж.

Пестл. до сусі́дка.

Я не вміла чарувати, ані моя мати, Навчила мя [мене] сусідонька із третьої хати (з народної пісні);

В нашої сусідоньки Новосілля нині. Хати ставили нові. Перша хата – удові! (І. Муратов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сусідонька — сусі́донька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сусідонька — -и, ж. Пестл. до сусідка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сусідонька — СУСІ́ДОНЬКА, и, ж. Пестл. до сусі́дка. Я не вміла чарувати, ані моя мати, Навчила мя [мене] сусідонька із третьої хати (Коломийки, 1969, 209); В нашої сусідоньки Новосілля нині. Хати ставили нові. Перша хата — удові! (Мур., Лірика, 1954, 91). Словник української мови в 11 томах
  4. сусідонька — Сусідонька, сусідочка, -ки ж. ум. отъ сусідка. Словник української мови Грінченка