сутолока
СУ́ТОЛОКА, и, ж., діал.
Безладний рух, штовхання в тісноті, в натовпі.
В загальній сутолоці нічого не видно, нікого не пізнаєш (І. Франко);
Серед сутолоки пан Зефірин підступив до панотця, з подякою стиснув йому руку (І. Франко);
// Плутанина, сумбур у чому-небудь.
Всякі думки шибали йому по голові .. Нараз серед тої сутолоки гадок змалювала його уява перед його очима кухарку Пазю (Л. Мартович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сутолока — су́толока іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- сутолока — -и, ж., діал. Безладний рух, штовхання в тісноті, в натовпі. || Плутанина, сумбур у чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сутолока — див. суматоха, кавардак, суєта, катавасія Словник чужослів Павло Штепа
- сутолока — СУ́ТОЛОКА, и, ж., діал. Безладний рух, штовхання в тісноті, в натовпі. В загальній сутолоці нічого не видно, нікого не пізнаєш (Фр., IV, 1950, 265); Серед сутолоки пан Зефірин підступив до панотця, з подякою стиснув йому руку (Фр. Словник української мови в 11 томах