сутолока
СУ́ТОЛОКА, и, ж., діал. Безладний рух, штовхання в тісноті, в натовпі.
В загальній сутолоці нічого не видно, нікого не пізнаєш (Фр., IV, 1950, 265);
Серед сутолоки пан Зефірин підступив до панотця, з подякою стиснув йому руку (Фр., II, 1950, 368);
// Плутанина, сумбур у чому-небудь.
Всякі думки шибали йому по голові.. Нараз серед тої сутолоки гадок змалювала його уява перед його очима кухарку Пазю (Март., Тв., 1954, 243).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сутолока — су́толока іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- сутолока — -и, ж., діал. Безладний рух, штовхання в тісноті, в натовпі. || Плутанина, сумбур у чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сутолока — див. суматоха, кавардак, суєта, катавасія Словник чужослів Павло Штепа
- сутолока — СУ́ТОЛОКА, и, ж., діал. Безладний рух, штовхання в тісноті, в натовпі. В загальній сутолоці нічого не видно, нікого не пізнаєш (І. Франко); Серед сутолоки пан Зефірин підступив до панотця, з подякою стиснув йому руку (І. Словник української мови у 20 томах