1. Словник української мови у 20 томах

сутяжище

СУТЯ́ЖИЩЕ, а, ч. і ж., зневажл.

Збільш. до сутя́га.

Бачив [Чіпка], як усміхались судовики, переглядаючись між собою й показуючи очима на секретаря. – Сутяжище! – бовкнув Чіпка вголос, вийшовши надвір (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сутяжище — сутя́жище іменник чоловічого або середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сутяжище — -а, ч. і ж. Збільш. до сутяга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сутяжище — СУТЯ́ЖИЩЕ, а, ч. і ж. Збільш. до сутя́га. Бачив [Чіпка], як усміхались судовики, переглядаючись між собою й показуючи очима на секретаря. — Сутяжище! — бовкнув Чіпка вголос, вийшовши надвір (Мирний, І, 1949, 254). Словник української мови в 11 томах