1. Словник української мови у 20 томах

сутяжний

СУТЯ́ЖНИЙ, а, е.

Стос. до сутяжництва.

А це знову пан узявся за сутяжне діло (М. Стельмах);

Колегія ставала на сторону сутяжних позивачів (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сутяжний — сутя́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сутяжний — -а, -е. Стос. до сутяжництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сутяжний — СУТЯ́ЖНИЙ, а, е. Стос. до сутяжництва. А це знову пан узявся за сутяжне діло (Стельмах, І, 1962, 233). Словник української мови в 11 томах