сутяжництво
СУТЯ́ЖНИЦТВО, а, с.
Заняття позовами з корисливих міркувань, пристрасть до позовів.
Гординя, любов, зажерливість, сутяжництво – всі блудять у цих пристрастях, але до мети ведуть не вони, а любов. Любов – це не пристрасть (Б. Харчук);
В сутяжництві з січовиками лихварів завжди ставав [отаман] на сторону козаків, наказував заплатити з Військової Скарбниці або й віддавав у заставщину власні гроші, якщо вони в нього були (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сутяжництво — сутя́жництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- сутяжництво — Судовина Словник чужослів Павло Штепа
- сутяжництво — -а, с. Заняття позовами з корисливих міркувань, пристрасть до позовів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сутяжництво — СУТЯ́ЖНИЦТВО, а, с. Заняття позовами з корисливих міркувань, пристрасть до позовів. Сатиричні поеми Некрасова.. спрямовані вже не на окремі вади суспільства, як це було в ранніх творах, але на їх систему, на їх соціальне коріння. Словник української мови в 11 томах