1. Словник української мови у 20 томах

сухарець

СУХАРЕ́ЦЬ, рця́, ч.

Зменш. до суха́р 1.

Узяв [Котигорошко] .. в торбу буханців та сухарців, попрощався – пішов (з казки);

Напечеш мені, Степанидко, пшеничних паляниць, насушиш сухарців, бо я з неділі в Київ піду, – мовила сумно Горпина (Л. Яновська);

Гризе маля в куточку сухарці (Л. Забашта);

Ще як вона була малою, мати не давала їй їсти м'яса, годувала молочком, паляничками та кондитерськими сухарцями, щоб з неї вийшла дуже делікатна тоненька панна (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сухарець — сухаре́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сухарець — -рця, ч. Зменш. до сухар 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сухарець — СУХАРЕ́ЦЬ, рця́, ч. Зменш. до суха́р 1. Узяв [Котигорошко].. в торбу буханців та сухарців, попрощався — пішов (Укр.. казки, 1951, 94); Напечеш мені, Степанидко, пшеничних паляниць, насушиш сухарців, бо я з неділі в Київ піду, — мовила сумно Горпина (Л. Словник української мови в 11 томах
  4. сухарець — Сухарець, -рця м. ум. отъ сухарь. Словник української мови Грінченка