1. Словник української мови в 11 томах

сухарець

СУХАРЕ́ЦЬ, рця́, ч. Зменш. до суха́р 1.

Узяв [Котигорошко].. в торбу буханців та сухарців, попрощався — пішов (Укр.. казки, 1951, 94);

Напечеш мені, Степанидко, пшеничних паляниць, насушиш сухарців, бо я з неділі в Київ піду, — мовила сумно Горпина (Л. Янов., І, 1959, 334);

Гризе маля в куточку сухарці (Забашта, Квіт.., 1960, 62);

Ще як вона була малою, мати не давала їй їсти м’яса, годувала молочком, паляничками та кондитерськими сухарцями, щоб з неї вийшла дуже делікатна тоненька панна (Н.-Лев., V, 1966, 194).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сухарець — сухаре́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сухарець — СУХАРЕ́ЦЬ, рця́, ч. Зменш. до суха́р 1. Узяв [Котигорошко] .. в торбу буханців та сухарців, попрощався – пішов (з казки); Напечеш мені, Степанидко, пшеничних паляниць, насушиш сухарців, бо я з неділі в Київ піду, – мовила сумно Горпина (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. сухарець — -рця, ч. Зменш. до сухар 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сухарець — Сухарець, -рця м. ум. отъ сухарь. Словник української мови Грінченка