сухий

СУХИ́Й, а́, е́.

1. Який не просякся водою, не покрився вологою; не мокрий, не сирий.

Знімали [рибалки] сухий невід, навішували мокрий, щоб просушувався (Панас Мирний);

Виразно стукають каблуки по сухих тротуарах (М. Коцюбинський);

Ант знайшов у півтемряві сухих дров, підкинув до вогнища (С. Скляренко);

Треба ж і до малої дитини кинутись, підложити суху пелюшку, хоч трохи погодувати (Г. Квітка-Основ'яненко);

// З невеликою кількістю ґрунтової вологи.

Росте [нечуйвітер] на сухих луках і сухих вигонах, рясно на піщаному ґрунті (з наук. літ.);

Сухе місце;

// у знач. ім. сухе́, хо́го, с. Сухе місце.

Керманичі направляють дарабу на берег, і вона тикається носом у каміння. Миколай зіскакує зі шварою на сухе (Г. Хоткевич);

За якусь мить зальопана півторатонка вже стоїть на сухому (О. Гончар);

// у знач. ім. сухе́, хо́го, с. Сухий одяг.

Прийшовши .. увесь мокрий, я, замість того щоб зараз переодягтись в сухе, почав сушитись у кухні, біля печі (з наук.-попул. літ.);

Тимко мовчки зняв із себе сорочку, викрутив її.., побіг задвір'ями додому. Мати, побачивши сина, переполошилася, затопила піч. Тимко переодягся в сухе (Григорій Тютюнник).

2. Позбавлений вологості, сирості; який має незначну вологість, сирість.

Сонце стояло якраз над головою; не гріло – палило; польовий вітер такий сухий, гарячий (Панас Мирний);

Сонце вже заходило, і надворі стояла важка і суха духота, яка буває в степових місцях (І. Нечуй-Левицький);

// Який характеризується відсутністю вологості або незначною вологістю повітря (про приміщення).

Із звичайної невипаленої глини можна збудувати будинок сухий, теплий і довговічний, нічим не гірший від цегляного (з наук. літ.);

Хороше було знати, що сьогодні не доведеться нікуди йти, що можна буде в сухому приміщенні проспівати з друзями допізна, а потім всмак поспати на пухкій соломі до ранку (О. Гончар);

// З невеликою кількістю опадів, вологи або без них; бездощовий.

Сухий березень, теплий квітень, мокрий май – буде хлібу урожай! (прислів'я);

Дощ не безпросвітний. Вчора, наприклад, зовсім гарний і сухий був день (Леся Українка);

З погодою щось діялося. Весна стояла суха і вітряна. По городах усе сохло, хліба в полі не росли, по шляхах носились цілі хмари куряви (М. Коцюбинський);

Літо стояло сухе, червневими ночами Ташань кипіла від зорепадів (Григорій Тютюнник).

3. Який втратив необхідну вологу; висохлий, пересохлий.

Надворі потемніло, як уночі, дощ здоровенними краплями то там, то там пада, суха земля зразу убирає у себе .. бризки, і через хвилину тілько круглі сліди їх видні на землі (Панас Мирний);

Сухі поля на підступах до станції вихрилися вибухами, бушували сірими завіями піднятої вітром пилюки (О. Гончар);

– Язик сухий... Води! Дружина подає йому кухоль з водою (О. Довженко);

Гнат блимав переляканими очима, облизував сухі губи (Григорій Тютюнник);

// Без води, не наповнений водою (про криницю, ставище, річище і т. ін.).

Дарма з сухої криниці воду брати! (прислів'я);

По деяких ямках тії стежки блищала водиця, другі були сухі, порепалися (Панас Мирний);

Мені з'явився рідний дім З димком легким і безтурботним Над нашим річищем сухим (М. Зеров);

// Не соковитий або не свіжий.

– Суха! – перегодя трохи крикнув Матня, насилу проковтнувши цілу жменю капусти (Панас Мирний);

// Засохлий (про рослини).

Микола назгрібав торішнього сухого очерету, сухої осоки і розпалив багаття (І. Нечуй-Левицький);

Все сухе. І стовбури дерев, і віками сипана на землю фоя (Г. Хоткевич);

– Я змалечку живу в лісі .. Я знала, яке дерево сухе, а яке всихає і коли його можна буде зрубати (Ю. Мушкетик).

4. Пригот. висушуванням (про харчові продукти).

Тут ворохи солодких пряників – медовиків, в'язки бубликів, гора й груда оріхів, сухих грушок купи (Марко Вовчок);

Послав Вам .. дві поштові посилки з капрійськими мандаринами, сухим виноградом (М. Коцюбинський);

Тараня, ще по весні з Дону навезеная, і суха, і солона (Г. Квітка-Основ'яненко);

Зберігати сухі фрукти слід у щільно закритих ящиках або в мішках з паперу чи щільної тканини (із журн.).

5. Не рідкий (про харчові продукти).

Суха гірчиця;

// Пригот. у вигляді порошку або концентрату.

Сухий кисіль;

Сухий жовток.

6. спец. Який здійснюється або виробляється без вологи, рідини.

Створено і перевірено на виробництві метод сухого змішування і подрібнення фторопласту-4 й графіту при виготовленні композиції для самозмащувальних матеріалів (з наук. літ.);

// Який характеризується відсутністю вологи, рідини у складі, структурі, будові чого-небудь.

7. Який недостатньо живиться виділенням сальних залоз (про волосся, шкіру).

Дуже сухе волосся добре мити спіненими у воді яєчними жовтками (з наук.-попул. літ.);

Жовна нервово ходять під сухою темною шкірою обличчя. Одне якесь місце зовсім розлютило його (О. Гончар).

8. мед. З атрофованими м'язами (про кінцівки).

Суха нога;

Суха рука.

9. мед. Який відбувається за відсутності вологи, без рідких виділень (про фізіологічні хворобливі процеси, явища).

Лікування сухих плевритів зводиться до вживання відповідних медикаментів, що діють на інфекцію (з наук.-попул. літ.).

10. Худий, сухорлявий.

Маленький сухий панок трохи гугнявим голосом викликав хлопців (Леся Українка);

Молода – суха і дуже негарна – весь час мовчки сидить в кутку (М. Коцюбинський);

Серед дозорних застави – його, Килигеїв, батько. Сухий, легкий, мов джигіт, незважаючи на свої сімдесят років (О. Гончар);

// Дуже виснажений внаслідок хвороби, тяжкої праці і т. ін.

Суха та замліла після недуги, вона аж світилася (Панас Мирний);

Явдоха зітхнула і заходилась мити посуд. Була це суха, немічна жінка з жовтим обличчям і чорними, колись красивими, а тепер змученими, як після хвороби, очима (Григорій Тютюнник);

// З позбавленими жиру м'язами (про частини тіла).

Галя собі обнімала Мотрю, як матір, цілувала її зашкарублі, сухі щоки, руки... (Панас Мирний);

Тонка шия [у Джері] стала ще тонша, сухе лице стало ще сухіше (І. Нечуй-Левицький);

Намагаючись не дихати, Марія Степанівна приклала руку до сухих грудей і обережно визирнула у вікно (Д. Ткач);

Стиснув [Терентій] сухий кулак (М. Стельмах);

// Худий, виснажений (про тварин).

З-за хати вибігла суха собака, кудлата, як вівця, і зашавкотіла на гостей (І. Нечуй-Левицький);

З одного боку дишла був запряжений у пов'язану шлею сухий буланий кінь, котрому здалека можна було порахувати всі ребра (Н. Кобринська).

11. перен. Позбавлений душевної теплоти; нездатний виявляти теплі почуття або дуже стриманий у виявленні їх.

Йому ніколи не думалося, щоб цей сухий, завжди суворий Максим Половинка міг так ніжно, мало не мрійно говорити про машини (В. Собко);

Два тижні тому, при першому знайомстві, Дубов видався їм сухою та черствою людиною, яка здатна лише підписувати накази (М. Ю. Тарновський);

[Терешко:] І де ти виріс такий?.. Сухий та нелюдяний (М. Зарудний);

// Який свідчить про відсутність душевної теплоти або стриманість.

Глибоко запалі очі, змарніле лице й строгий, сухий вираз на йому (С. Васильченко);

// Позбавлений невимушеності, безпосередності; холодно ввічливий, стриманий, діловий.

Занадто сухий прийом не стільки збентежив Погибу, як Бараболю (М. Стельмах);

Знову запитала [секретарка], але вже не тихим, догідливим голосом, .. а сухим і офіціальним (Григорій Тютюнник);

Сухе прощання, його корзинка і вокзал. О, як дивився він востаннє!.. (В. Сосюра).

12. перен. Без емоційних подробиць; неяскравий, невиразний.

В порівнянні з Галицьким літописом стиль літопису Волинського більш сухий, діловий, майже цілком позбавлений образно-поетичних засобів (з навч. літ.);

Лист [від батька] був короткий, сухий і неясний (Г. Коцюба);

// Який не викликає особливого інтересу; нецікавий, нудний.

Я читав і перечитував ті сухі урядові документи (І. Франко);

Цей сухий перелік може нагнати на вас нудоту (І. Кулик);

Надходила пора віддавати дітей у гімназію, але Ользі Петрівні ніяк цього не хотілось робити, вона вважала, що сухі науки вб'ють у них всяку індивідуальність (М. Олійник);

На газетні сторінки потрапляють подекуди сухі, сірі, нудні і поверхові замітки (з газ.).

13. перен. Позбавлений м'якості, соковитості; різкий, тріскучий (про голос, звуки).

Бранець сухим скрипучим голосом натужно проспівав йому рідною мовою якийсь фривольний куплет, щось на зразок коломийки (О. Гончар);

Іван здригнувся і став. Сухий зловісний сміх різнув його по серці (М. Коцюбинський);

Безтінний день. Мовчання світове, Де дано коникам самим перекликаться Сухим сюрчанням (М. Рильський);

Натиснув [Оксен] двері плечем, вони з сухим скрипом відкрилися (Григорій Тютюнник);

Навіть на плацу під сухий і заглушливий тріск барабанів народжувалися в ньому іронічні рядки в ритм цим клятим барабанам (З. Тулуб);

Вже ніхто не схоплювався на ноги, почувши у дворі дикі зойки та короткі сухі постріли (Ю. Збанацький).

14. перен., розм. За якого учасник спортивного змагання, гри, програвши, не набрав жодного очка.

Сухий рахунок;

// у знач. ім. суха́, хо́ї, ж. Програна партія, в якій той, хто програв, не набрав жодного очка.

Лагунська .. сердилась на Рязанцева, що невміло підтримував її своїми ходами. – Ми б їм суху, розумієте, суху, а ви мажете, підсобляєте їм, – вичитувала йому (Г. Коцюба).

(1) До сухо́го – досуха.

Мишка витер до сухого очі полою, насунув свою будьонівку на голову, важко зітхнув, – мовчки пішов до дверей (С. Васильченко);

Суха́ гроза́ (хма́ра) див. гроза́;

Суха́ ковбаса́ див. ковбаса́;

Суха́ нічия́ див. нічия́;

Суха́ перего́нка див. перего́нка;

Сухе́ варе́ння див. варе́ння;

Сухе́ вино́ див. вино́1;

Сухе́ молоко́ див. молоко́;

Сухе́ рида́ння див. рида́ння;

Сухи́й ка́шель див. ка́шель;

Сухи́й пайо́к див. пайо́к;

Сухи́й плач див. плач;

Сухи́й сніг див. сніг;

Сухи́й тума́н див. тума́н¹;

Сухи́й хліб див. хліб;

Сухі́ о́чі див. о́ко¹;

Сухі́ плоди́ див. плід.△ Кормові́ (сухі́) дрі́жджі див. дрі́жджі;

Суха́ вага́ мото́ра (автомобі́ля) див. вага́1;

Суха́ го́лка див. го́лка;

Суха́ штукату́рка див. штукату́рка;

Сухи́й газ див. газ¹;

Сухи́й лист див. лист¹;

Сухи́й лід див. лід;

Сухи́й спирт див. спирт;

Сухі́ [мисли́вські] соси́ски див. соси́ска;

Сухі́ ро́ди див. ро́ди.

◇ (2) Ви́дряпатися на сухе́ (д) див. виска́кувати;

Ви́скочити (рідко ви́дряпатися) на сухе́ див. виска́кувати;

(3) Ви́скочити сухи́м із води́ (д) див. вихо́дити;

Вихо́дити / ви́йти (рідко ви́скочити) сухи́м з води́ див. вихо́дити;

Ї́сти сухи́й хліб див. ї́сти;

(4) Мов ого́нь до сухо́ї соло́ми (д) див. вого́нь;

(5) Мо́кра і суха́ спра́ва (д) див. спра́ва¹; На сухо́му [здає́ться] мо́кро див. мо́кро;

(6) На суху́ – без випивки.

Та вже [Христя] мала була сама сідати на ослоні до столу, як Грицько промовив: – Чи це б то так на суху й сідати? (Панас Мирний);

Нема́ (нема́є, не було́, не зали́ши́лося і т. ін.) [ні (і)] ни́тки сухо́ї (рубця́ сухо́го) див. нема́;

Ни́тки (ни́точки) сухо́ї нема́ (не зна́йдеш) див. нема́;

(7) О́чі не завжди́ бува́ють сухи́ми (д) див. о́ко¹.