сухопуттю

СУХОПУ́ТТЮ, присл.

Сухим шляхом.

До Риги їздили сухопуттю до пристані Бішенковичі над Двіною, а звідти вже просто до Риги, або ж до Столпців, а потім Німаном і Балтійським морем (з навч. літ.);

Говорили-радились і стали на одному: гнатимуть імператорів дарунок суходоллю (Д. Міщенко);

– Пиши! Гетьман восени, по грудді, бувши важко хорим [хворим], ніяк сухопуттям їхати не може (Б. Лепкий);

Приплив на човнах з двома тисячами воїв князь Святослав і став табором на березі Дніпра, ждучи інших князів, що йшли сухопуттям (В. Малик).