сухопуття
СУХОПУ́ТТЯ, я, с.
Шлях по суші, а також сама суша, земля.
Вирішила була [Маргіт] мчати сухопуттям, стежками-доріжками, що ген-ген в'ються понад Балатоном (О. Гончар);
– Мені тільки на сухопутті служити. Дуже великий я охотник по землі ходити (Григорій Тютюнник);
На сухопутті заповідника трапляються лисиця, єнотовидний собака, заєць, сіра куріпка, сліпець (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сухопуття — сухопу́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- сухопуття — -я, с. Шлях по суші, а також сама суша, земля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сухопуття — СУХОПУ́ТТЯ, я, с. Шлях по суші, а також сама суша, земля. Вирішила була [Маргіт] мчати сухопуттям, стежками-доріжками, що ген-ген в’ються понад Балатоном (Гончар, Південь, 1951, 33); — Мені тільки на сухопутті служити. Словник української мови в 11 томах