сухотниця

СУХО́ТНИЦЯ, СУХІ́ТНИЦЯ, і, ж., заст.

Жін. до сухо́тник, сухі́тник.

У своїй прозорій жовтизні вони [клени] нагадували рум'янець сухотниці (М. Коцюбинський);

* Образно. Журить осінь-сухітниця сонечко, бо нема в ній весняних надій (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сухотниця — сухо́тниця іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. сухотниця — сухітниця, -і, заст. Жін. до сухотник, сухітник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сухотниця — СУХО́ТНИЦЯ, СУХІ́ТНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до сухо́тник, сухі́тник. У своїй прозорій жовтизні вони [клени] нагадували рум’янець сухотниці (Коцюб., II, 1955, 248); *Образно. Журить осінь-сухітниця сонечко, бо нема в ній весняних надій (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах