сухотниця

сухо́тниця

іменник жіночого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сухотниця — СУХО́ТНИЦЯ, СУХІ́ТНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до сухо́тник, сухі́тник. У своїй прозорій жовтизні вони [клени] нагадували рум'янець сухотниці (М. Коцюбинський); * Образно. Журить осінь-сухітниця сонечко, бо нема в ній весняних надій (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  2. сухотниця — сухітниця, -і, заст. Жін. до сухотник, сухітник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сухотниця — СУХО́ТНИЦЯ, СУХІ́ТНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до сухо́тник, сухі́тник. У своїй прозорій жовтизні вони [клени] нагадували рум’янець сухотниці (Коцюб., II, 1955, 248); *Образно. Журить осінь-сухітниця сонечко, бо нема в ній весняних надій (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах