сухотник
сухо́тник
іменник чоловічого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сухотник — СУХО́ТНИК, СУХІ́ТНИК, а, ч., заст. Хворий на туберкульоз. Мене навіть у солдати взяти не можуть, я – сухотник (І. Драч); – Мені не треба і сухітників! – відповіла мати, якось розпачливо відвертаючись від доньки (О. Словник української мови у 20 томах
- сухотник — сухітник, -а, ч., заст. Хворий на туберкульоз. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сухотник — Сухі́[о́]тник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сухотник — СУХО́ТНИК, СУХІ́ТНИК, а, ч., заст. Хворий на туберкульоз. Мене навіть у солдати взяти не можуть, я — сухотник (Драч, Іду.., 1970, 95); — Мені не треба і сухітників! — відповіла мати, якось розпачливо відвертаючись від доньки (Коб. Словник української мови в 11 томах