сучасний

СУЧА́СНИЙ, а, е.

1. Який стосується одного часу, однієї епохи з ким-, чим-небудь.

Об'єктивне значення “Мертвих душ” Гоголя, свідома тенденція сатири Щедріна – різка боротьба проти всього політичного і соціального укладу сучасного Гоголю і Щедріну життя (М. Рильський);

Байки Гребінки живила реальна дійсність, сучасне життя, найпершим же зразком для українського поета стали байки Крилова (з наук. літ.);

// у знач. ім. суча́сне, ного, с. Те, що стосується одного часу, однієї епохи з ким-, чим-небудь.

Величезні життєві пласти треба перевернути, заглибитись не тільки в сучасне народу, але і в його історію – минулу і майбутню (А. Малишко);

Розглядаючи минуле, ми бачимо, як народжувалось в ньому наше сучасне (Ю. Смолич).

2. Який існує, відбувається, живе і т. ін. тепер, нині; який стосується теперішнього часу, нинішньої епохи; нинішній, теперішній, сьогочасний.

Усі, хто знав її, жалкували молоду, тиху молодицю й її дочку малу, згадуючи їх перший талан та балакаючи про біду їх теперішню, сучасну (Марко Вовчок);

З сучасних українських письменників мені більше подобаються Стефаник, Франко, Мирний, Кобилянська, Леся Українка, Самійленко... (М. Коцюбинський);

Придивляюся я до сучасної молоді. Як багато вона тверезіша й просто розумніша від нас (Г. Хоткевич);

Досі я бачив у школі тільки картини “Чарівного ліхтаря” – примітивного попередника сучасного фільмоскопа, а це живі картини (Б. Антоненко-Давидович);

Немає сумніву, що сучасний читач з інтересом зустріне запропонований йому “Нарис історії України” Дмитра Дорошенка (з наук.-попул. літ.);

// у знач. ім. суча́сне, ного, с. Те, що існує, відбувається, живе і т. ін. тепер, нині; теперішній час, нинішня епоха.

Минуле вимагає від історика розсудливої оцінки, сучасне – глибокого проникнення в суть явищ, а майбутнє – наукового передбачення, мрії (з наук. літ.);

Минуле і сучасне. На кожному кроці його можна порівняти... (І. Цюпа);

В народній творчості минулого і сучасного композитор [Г. Жуковський] черпає музичні засоби для створення правдивих, емоційно дійових образів (із журн.).

3. Який стоїть на рівні свого віку, відповідає вимогам свого часу, викликаний його потребами.

Тож під синім небом уздовж Дніпра опісля нього мала зостатися сучасна європейська держава, якої ніколи не було (Г. Колісник);

Сучасний – той роман, який і події в минулому бачить очима сучасника (Ю. Смолич);

Дочки й зяті в Пахома Хрисантовича цілком сучасні, модерні, читають молодих поетів (О. Гончар);

// Який виготовлений, зроблений за останніми технологіями; відповідає останнім тенденціям моди.

Сучасна машина;

Сучасна зачіска;

// Який привертає до себе увагу, цікавий для всіх тепер; важливий для нинішнього, теперішнього моменту; актуальний, злободенний.

Мама призро кине на нього своїми сіро-зеленими очима й замовкне, а .. [батько] переведе розмову на близькі всім сучасні речі, і зразу всі весело загомонять (Панас Мирний);

– Я, бачте, більше од усього зацікавлююсь науковими сучасними вищими питаннями, – сказала Марта Кирилівна (І. Нечуй-Левицький);

Серед гостей старшої генерації йдуть поважні розмови на сучасні теми, про останні новинки (Г. Хоткевич).