1. Словник української мови у 20 томах

суччя

СУ́ЧЧЯ, я, с.

1. Збірн. до сучо́к 2.

Зсередини шашіль виточув гниле суччя [у деревині] (Панас Мирний);

На камені гірському стоїть вона [сосна]..: викривлений стан, товсте суччя і зламаний вершок (Ю. Яновський).

2. Те саме, що хмиз.

– А побила б тебе божа сила, як мені жили позсотувало! Вже собі й суччя на ватерку не врубаю (А. Крушельницький);

Як не хотілося Василькові побігти до лісу за суччям, та поки що стримувався (А. Турчинська);

Дерева стояли мертві, чорні від сажі та кіптяви. Тільки на землі ще палало суччя, догоряла трава та окремі кущі (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суччя — су́ччя́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. суччя — -я, с. 1》 Збірн. до сучок 2). 2》 Те саме, що хмиз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. суччя — Су́ччя, -ччя, -ччю, -ччям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. суччя — СУЧЧЯ́, я, с. 1. Збірн. до сучо́к 2. Зсередини шашіль виточув гниле суччя [у деревині] (Мирний, III, 1954, 23); На камені гірському стоїть вона [сосна]..: викривлений стан, товсте суччя і зламаний вершок (Ю. Янов., II, 1958, 126). 2. Те саме, що хмиз. Словник української мови в 11 томах
  5. суччя — Суччя, -чя с. соб. Вѣтви, сучья, сучье. Шух. І. 74, 176. З середини шашіль виточує гниле суччя. Мир. Пов. І. 127. Словник української мови Грінченка