суччя
Суччя, -чя
с. соб. Вѣтви, сучья, сучье. Шух. І. 74, 176. З середини шашіль виточує гниле суччя. Мир. Пов. І. 127.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- суччя — су́ччя́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- суччя — -я, с. 1》 Збірн. до сучок 2). 2》 Те саме, що хмиз. Великий тлумачний словник сучасної мови
- суччя — СУ́ЧЧЯ, я, с. 1. Збірн. до сучо́к 2. Зсередини шашіль виточув гниле суччя [у деревині] (Панас Мирний); На камені гірському стоїть вона [сосна]..: викривлений стан, товсте суччя і зламаний вершок (Ю. Яновський). 2. Те саме, що хмиз. Словник української мови у 20 томах
- суччя — Су́ччя, -ччя, -ччю, -ччям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- суччя — СУЧЧЯ́, я, с. 1. Збірн. до сучо́к 2. Зсередини шашіль виточув гниле суччя [у деревині] (Мирний, III, 1954, 23); На камені гірському стоїть вона [сосна]..: викривлений стан, товсте суччя і зламаний вершок (Ю. Янов., II, 1958, 126). 2. Те саме, що хмиз. Словник української мови в 11 томах