1. Словник української мови у 20 томах

сфальшований

СФАЛЬШО́ВАНИЙ, а, е, рідко.

Дієпр. пас. до сфальшува́ти.

[Тарас:] Дрижіть, бо час карає за неправду, за кожне кривдне слово, за рядок, сфальшований проти путів [путей] народних (С. Голованівський);

// у знач. прикм.

– Хоч і знав я запопадливість хоробливу, ощадність і безсердечність своєї матері – однак.., що вона допускалася найгрубшого лихварства, заслоняючись до того й моїм сфальшованим підписом, – я не міг сподіватися (О. Кобилянська);

Сфальшований паспорт.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сфальшований — сфальшо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. сфальшований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до сфальшувати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сфальшований — ФАЛЬШИ́ВИЙ (який являє собою підробку), ПІДРО́БЛЕНИЙ, СФАЛЬШО́ВАНИЙ, ФАЛЬШО́ВАНИЙ розм., ПІДРО́БНИЙ заст., ЛИ́ПОВИЙ розм., жарт.; ФІКТИ́ВНИЙ (перев. про документ); ФАЛЬСИФІКО́ВАНИЙ, СФАЛЬСИФІКО́ВАНИЙ (який являє собою фальсифікат). Словник синонімів української мови
  4. сфальшований — СФАЛЬШО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до сфальшува́ти. [Тарас:] Дрижіть, бо час карає за неправду, за кожне кривдне слово, за рядок, сфальшо-ваний проти путів [путей] народних (Голов., Драми, 1958, 114); // у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах