сфальшований
ФАЛЬШИ́ВИЙ (який являє собою підробку), ПІДРО́БЛЕНИЙ, СФАЛЬШО́ВАНИЙ, ФАЛЬШО́ВАНИЙ розм., ПІДРО́БНИЙ заст., ЛИ́ПОВИЙ розм., жарт.; ФІКТИ́ВНИЙ (перев. про документ); ФАЛЬСИФІКО́ВАНИЙ, СФАЛЬСИФІКО́ВАНИЙ (який являє собою фальсифікат). Мара й особа вам однаково хороші. Фальшиве золото для вас правдиві гроші (В. Самійленко); Чашник зламав князівську печать на затичці, не дуже придивляючись, чи вона справжня, чи підроблена (П. Загребельний); Щоб вона допускалася найгрубшого лихварства, заслоняючись до того й моїм сфальшованим підписом, — я не міг сподіватися (О. Кобилянська); Фальшованих грошей ходило вже досить між народом, хоч і карали всіх (О. Ільченко); Були там купчини проворні, Що їздили по ярмаркам, І на аршинець на підробний Поганий продавали крам (І. Котляревський); Більшість з них (військовополонених) на селах уже дечим запаслись: пара білизни, "липові" паспорти й інші випадкові документи (В. Козаченко); Дав Семен Архипович фіктивну довідку про хворобу, рятуючи його племінницю від німецької неволі... (Н. Рибак); Фольклористи, так би мовити, старого складу дуже любили говорити про справді народні і не справді народні (фальсифіковані) твори (М. Рильський).
Значення в інших словниках
- сфальшований — сфальшо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- сфальшований — СФАЛЬШО́ВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до сфальшува́ти. [Тарас:] Дрижіть, бо час карає за неправду, за кожне кривдне слово, за рядок, сфальшований проти путів [путей] народних (С. Голованівський); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
- сфальшований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до сфальшувати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сфальшований — СФАЛЬШО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до сфальшува́ти. [Тарас:] Дрижіть, бо час карає за неправду, за кожне кривдне слово, за рядок, сфальшо-ваний проти путів [путей] народних (Голов., Драми, 1958, 114); // у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах