схвачувати
СХВА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., СХВАТИ́ТИ, схвачу́, схва́тиш, док., кого, що і без прям. дод., розм., рідко.
Те саме, що схо́плювати.
За нею челядь покотила, Схвативши хто що запопав: Кухарка чаплію вхопила, Лакей тарілками шпурляв (І. Котляревський);
Розбивши голою рукою скло, схватив [полонений] гострий шматок його і почав полосувати ним руку собі (Ю. Яновський);
Не кажи “злодій”, поки за руку не схватив (Номис);
Неначе диких звірів, схвачували вони [жандарми] молодих хлопців і гнали в місто (Мирослав Ірчан);
– Мене схватили і зв'язаного повели у город та прямісінько у острог (Г. Квітка-Основ'яненко);
Схватили парубки Гордія і, як велику каменюку, кинули в яму (Мирослав Ірчан);
// безос.
Застудилася [Катря] тяжко. Уже ввечері була й почула себе недобре, а вночі як схватило: і морозило, і в жар кидало (А. Головко).
Значення в інших словниках
- схвачувати — схва́чувати дієслово недоконаного виду схоплювати розм., рідко Орфографічний словник української мови
- схвачувати — Хапати, хапнути, хапанути, вихоплювати, вихопити, повихоплювати, захоплювати, захопити, позахоплювати, нахоплювати, нахапати, нахопити, понахоплювати, обхоплювати, обхопити, пообхоплювати, охоплювати, охопити, поохоплювати, перехоплювати, перехопити... Словник чужослів Павло Штепа
- схвачувати — СХВА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., СХВАТИ́ТИ, схвачу́, схва́тиш, док., перех. і без додатка, розм., рідко. Те саме, що схо́плювати. За нею челядь покотила, Схвативши хто що запопав: Кухарка чаплію вхопила, Лакей тарілками шпурляв (Котл. Словник української мови в 11 томах