1. Словник української мови у 20 томах

схизма

СХИ́ЗМА, и, ж., церк.

1. Церковний розкол у християнстві внаслідок суперечностей між послідовниками різних поглядів (перев. про поділ православної і католицької церков).

За умов сучасної подвійної схизми в українському православ'ї багато хто бачить вихід у рішучому втручанні світської влади, зокрема, президентської, у справи церкви (з газ.);

Церковна схизма привела до поділу не тільки церкви, але загалом Європи, православна й католицька частини якої почали розвиватися своїми особливими несхожими шляхами (з газ.);

// Розкол будь-якого руху, організації і т. ін.

Ця схизма в лавах ОУН, без сумніву, завдала великої шкоди справі інтегрального націоналізму (з наук.-попул. літ.).

2. Те саме, що правосла́в'я.

– Вони [хлопи] нас обох ненавидять через те, що ми оступились од схизми (І. Нечуй-Левицький);

Церквам ерекцій не давати, а де є старі – накладати на них великі оплати. Землі волинські і подільські, де люд уперто тримається схизми, віддати татарам (Г. Хоткевич);

Ваша ексцеленціє, не звинувачуйте мене в прихильності до схизми – мій шановний вітець, староста львівський, справді був у дитинстві православним, я ж вірно служу католицькій державі і її правителям... (Р. Іваничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схизма — Ши́зма, схи́зма: — єресь (від слова схизматик), розкол; так католики називають всіх іновірців [1] — єресь, розкол (з точки зору католицизму) [52] — розкол, єресь, так католики називають всіх іновірців [3] — так католики звуть православ'я і православних [XI] Словник з творів Івана Франка
  2. схизма — схи́зма іменник жіночого роду розкол Орфографічний словник української мови
  3. схизма — Віддам Словник чужослів Павло Штепа
  4. схизма — (грец. schisma, букв. розкол), -и, ж., церк. Будь-які церковні розколи і суперечки. ...зрідка тільки човгання чобіт нагадує: іще існує світ, справіку заборонений, як схизма. Словник поетичної мови Василя Стуса
  5. схизма — Розкол єдності Словник застарілих та маловживаних слів
  6. схизма — -и, ж., церк. 1》 Розкол у християнстві протягом середніх віків (перев. про поділ православної та католицької церков). 2》 Те саме, що православ'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. схизма — схи́зма (грец. σχίσμα – розкол, від σχίζω – розсікаю, розрізаю) прийнятий у католицькій і православній церквах термін для позначення розколів, що відбувались у християнстві протягом середніх віків. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. схизма — Розрив особи з Церквою; організаційне відокремлення релігійної групи від попередньої церковної організації, переважно на підставі суспільно-політичних, національних, культурних розходжень, а не доктринальних (напр., с. сх. у християнстві — розкол між Сх. Універсальний словник-енциклопедія
  9. схизма — ПРАВОСЛА́В'Я (православна віра), СХИ́ЗМА церк., БЛАГОЧЕ́СТЯ церк., заст. Староста хоч був, як і його співгромадяни, противником православ'я, але все-таки належав до тих заможніших та практичніших господарів... Словник синонімів української мови
  10. схизма — Схи́зма, -ми, -мі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. схизма — СХИ́ЗМА, и, ж., церк. 1. Розкол у християнстві протягом середніх віків (перев. про поділ православної і католицької церков). 2. Те саме, що правосла́в’я. — Вони [хлопи] нас обох ненавидять через те, що ми оступились од схизми (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  12. схизма — Схизма, -ми ж. Расколъ, ересь; названіе иновѣрцевъ у католиковъ. Словник української мови Грінченка