1. Універсальний словник-енциклопедія

схизма

Розрив особи з Церквою; організаційне відокремлення релігійної групи від попередньої церковної організації, переважно на підставі суспільно-політичних, національних, культурних розходжень, а не доктринальних (напр., с. сх. у християнстві — розкол між Сх. Церквою і Зх. Церквою); в сучасній теологічній мові уникають поняття с. і схизматик.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схизма — Ши́зма, схи́зма: — єресь (від слова схизматик), розкол; так католики називають всіх іновірців [1] — єресь, розкол (з точки зору католицизму) [52] — розкол, єресь, так католики називають всіх іновірців [3] — так католики звуть православ'я і православних [XI] Словник з творів Івана Франка
  2. схизма — схи́зма іменник жіночого роду розкол Орфографічний словник української мови
  3. схизма — Віддам Словник чужослів Павло Штепа
  4. схизма — (грец. schisma, букв. розкол), -и, ж., церк. Будь-які церковні розколи і суперечки. ...зрідка тільки човгання чобіт нагадує: іще існує світ, справіку заборонений, як схизма. Словник поетичної мови Василя Стуса
  5. схизма — СХИ́ЗМА, и, ж., церк. 1. Церковний розкол у християнстві внаслідок суперечностей між послідовниками різних поглядів (перев. про поділ православної і католицької церков). Словник української мови у 20 томах
  6. схизма — Розкол єдності Словник застарілих та маловживаних слів
  7. схизма — -и, ж., церк. 1》 Розкол у християнстві протягом середніх віків (перев. про поділ православної та католицької церков). 2》 Те саме, що православ'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. схизма — схи́зма (грец. σχίσμα – розкол, від σχίζω – розсікаю, розрізаю) прийнятий у католицькій і православній церквах термін для позначення розколів, що відбувались у християнстві протягом середніх віків. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. схизма — ПРАВОСЛА́В'Я (православна віра), СХИ́ЗМА церк., БЛАГОЧЕ́СТЯ церк., заст. Староста хоч був, як і його співгромадяни, противником православ'я, але все-таки належав до тих заможніших та практичніших господарів... Словник синонімів української мови
  10. схизма — Схи́зма, -ми, -мі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. схизма — СХИ́ЗМА, и, ж., церк. 1. Розкол у християнстві протягом середніх віків (перев. про поділ православної і католицької церков). 2. Те саме, що правосла́в’я. — Вони [хлопи] нас обох ненавидять через те, що ми оступились од схизми (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  12. схизма — Схизма, -ми ж. Расколъ, ересь; названіе иновѣрцевъ у католиковъ. Словник української мови Грінченка