схима
СХИ́МА, и, ж., церк.
1. Найвищий чернечий ступінь у православній церкві, що вимагає від посвяченого дотримання суворішого аскетизму, ніж від звичайного ченця;
// Найвищий ступінь чернечого аскетизму в православній церкві.
А потім прийшов суворий, безплотний, народжений без зачаття і вже тому незбагненний і чужий бог, з аскетизмом, схимою, жорстокістю – і нема веснянок, нема клечання, нема сонцевороту (П. Загребельний);
Його святотатний вчинок одкрився, .. і суд наказав йому одмолювати свій гріх у схимі сорок днів та ночей (Ю. Мушкетик);
Хто не любить брата свого, той Бога не любить, а ти ж мені брат не лише у вірі, але й у схимі (В. Шевчук).
2. Одяг ченців, що мають найвищий чернечий ступінь.
Іван IV похований у схимі – чорному чернецькому одягу, якого удостоюються лиш ченці, що повністю зреклись світського життя (з газ.).
Значення в інших словниках
- схима — Схи́ма: — найвищий чернечий ступінь [42] Словник з творів Івана Франка
- схима — схи́ма 1 іменник жіночого роду чернечий ступінь схи́ма 2 іменник жіночого роду одяг Орфографічний словник української мови
- схима — Ступінь чернецтва; чернецький стан Словник церковно-обрядової термінології
- схима — -и, ж., церк. 1》 Найвищий чернечий ступінь у православній церкві, що вимагає від посвяченого дотримання суворішого аскетизму, ніж від звичайного ченця. || Найвищий ступінь чернечого аскетизму в православній церкві. Великий тлумачний словник сучасної мови
- схима — схи́ма (від грец. σχήμα – вид, положення) вищий чин чернецтва, що вимагає від тих, хто дав обітницю, додержання суворих аскетичних правил. Словник іншомовних слів Мельничука
- схима — СХИ́МА, и, ж., церк. 1. Найвищий чернечий ступінь у православній церкві, що вимагає від посвяченого дотримання суворішого аскетизму, ніж від звичайного ченця; // Найвищий ступінь чернечого аскетизму в православній церкві. Постри́гти в схи́му кого, церк. Словник української мови в 11 томах