1. Словник української мови у 20 томах

схмеліти

СХМЕЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

1. Стати п'яним; сп'яніти, захмеліти.

Чоловіки уже схмеліли, а були малослівні (А. Хорунжий);

Ой буде дивна дивина! Вночі додому не вернусь. Схмелію, певне, без вина І без горілки переп'юсь! (А. Малишко).

2. перен. Дійти до стану екстазу, самозабуття.

Я не схмелів у ратній славі, А серце ніс новим трудам (М. Нагнибіда).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схмеліти — схмелі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. схмеліти — -ію, -ієш, док. 1》 Стати п'яним; сп'яніти, захмеліти. 2》 перен. Дійти до стану екстазу, самозабуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. схмеліти — П'ЯНІ́ТИ (ставати п'яним від алкогольного напою), ХМЕЛІ́ТИ, УПИВА́ТИСЯ (ВПИВА́ТИСЯ), ПІДПИВА́ТИ розм., ПІДГУ́ЛЮВАТИ розм. (трохи). — Док.: оп'яні́ти, сп'яні́ти, захмелі́ти, охмелі́ти, схмеліти, упи́тися (впи́тися), підпи́ти, підпия́чити розм. підгуля́ти. Словник синонімів української мови
  4. схмеліти — СХМЕЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати п’яним; сп’яніти, захмеліти. Чоловіки уже схмеліли, а були малослівні (Хор., Незакінч. політ, 1960, 37); Ой буде дивна дивина! Вночі додому не вернусь. Схмелію, певне, без вина І без горілки переп’юсь! (Мал. Словник української мови в 11 томах