схмеліти

П'ЯНІ́ТИ (ставати п'яним від алкогольного напою), ХМЕЛІ́ТИ, УПИВА́ТИСЯ (ВПИВА́ТИСЯ), ПІДПИВА́ТИ розм., ПІДГУ́ЛЮВАТИ розм. (трохи). — Док.: оп'яні́ти, сп'яні́ти, захмелі́ти, охмелі́ти, схмеліти, упи́тися (впи́тися), підпи́ти, підпия́чити розм. підгуля́ти. Сидить (Савка) над смаженим поросям, перекидає, не п'яніючи, чарку за чаркою, просторікує (О. Гончар); Від вина трохи було захмеліла (Юлія Андріївна), але сп'яніння давно минулося (Л. Дмитерко); В князя Змія саме гості Випивали на помості, — Упивалися пани, поскидавши жупани (Л. Первомайський); Чоловіки вже й підпили. Голосніше балакають, а дехто й кричить, сперечаючись (Є. Гуцало); Підгуляв, що й з копитів збився (М. Номис). — Пор. 1. перепива́тися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схмеліти — схмелі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. схмеліти — СХМЕЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати п'яним; сп'яніти, захмеліти. Чоловіки уже схмеліли, а були малослівні (А. Хорунжий); Ой буде дивна дивина! Вночі додому не вернусь. Схмелію, певне, без вина І без горілки переп'юсь! (А. Малишко). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  3. схмеліти — -ію, -ієш, док. 1》 Стати п'яним; сп'яніти, захмеліти. 2》 перен. Дійти до стану екстазу, самозабуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. схмеліти — СХМЕЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати п’яним; сп’яніти, захмеліти. Чоловіки уже схмеліли, а були малослівні (Хор., Незакінч. політ, 1960, 37); Ой буде дивна дивина! Вночі додому не вернусь. Схмелію, певне, без вина І без горілки переп’юсь! (Мал. Словник української мови в 11 томах