схожість

СХО́ЖІСТЬ¹, жості, ж.

Абстр. ім. до схо́жий¹.

Незвичайна схожість дочки з матір'ю дуже вразила Яся (І. Нечуй-Левицький);

Вона хоче знайти на його [діда] лиці якусь схожість з Романом, але нічого, крім природної гідності, не знаходить (М. Стельмах);

Численні розкопки могил епохи бронзи, проведені в кримських передгір'ях, виявили групу пам'ятників, що мають певну схожість із синхронними пам'ятниками Кавказу (з наук.-попул. літ.).

СХО́ЖІСТЬ², жості, ж., с. г.

Здатність до проростання (про насіння).

Схожість пошкодженого зерна .. різко знижується (з навч. літ.);

Важливими ознаками посівних якостей насіння є його чистота, схожість і вологість (з навч. літ.);

Докія Зотовна говорила, що колгосп добре підготувався до весняної сівби, що зерно очищене й перевірене на схожість (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схожість — схо́жість 1 іменник жіночого роду подібність схо́жість 2 іменник жіночого роду здатність до проростання Орфографічний словник української мови
  2. схожість — [схож'іс'т'] -жос'т'і, ор. -ж'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. схожість — I -жості, ж. Абстр. ім. до схожий I. II -жості, ж., с. г. Здатність до проростання (про насіння). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. схожість — СХО́ЖІСТЬ (сукупність схожих рис між ким-, чим-небудь), ПОДІ́БНІСТЬ, СПІВЗВУ́ЧНІСТЬ, СПІВЗВУ́ЧЧЯ (внутрішня); Є́ДНІСТЬ (цілковита); АНАЛОГІ́ЧНІСТЬ, АНАЛО́ГІЯ, ПАРАЛЕЛІ́ЗМ (спільність, повторення характерних рис). Словник синонімів української мови
  5. схожість — Схо́жість, -жости, -жості, -жістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. схожість — СХО́ЖІСТЬ¹, жості, ж. Абстр. ім. до схо́жий¹. Незвичайна схожість дочки з матір’ю дуже вразила Яся (Н.-Лев., І, 1956, 169); Вона хоче знайти на його [діда] лиці якусь схожість з Романом, але нічого, крім природної гідності, не знаходить (Стельмах, Хліб.. Словник української мови в 11 томах
  7. схожість — Схожість, -жости ж. Сходство. Незвичайна схожість дочки з матіррю дуже вразила Яся. Левиц. І. 234. Словник української мови Грінченка