схоплений

СХО́ПЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до схопи́ти.

Таранушка підхопився, втягнувши голову в плечі, і розігнався до Павла, розмахнувшись залізним прутом, схопленим з землі (А. Хижняк);

Були [селяни] чимало здивовані, коли екзекутор, схоплений впоперек міцними руками Чіпаріу, майнув у повітрі (Ю. Смолич);

Зловили десь у лісі чоловіка непевного, та се був якийсь бідолаха, що його вигнала на великий шлях нуждонька та бідонька, або й зовсім безвинний перехожий часом був схоплений (Марко Вовчок);

Підкинули [Осип та Сергій] іще одне поліно. Воно стріляло, схоплене вогнем (М. Бажан);

Всі герої Гончара, які нам запам'яталися й полюбилися, – побачені, підмічені, схоплені в житті (з наук.-попул. літ.);

Вони зайшли на подвір'я, на якому лежали дубові колоди, схоплені залізними прутами (М. Рудь);

Підійшла [Зоя] до ґанку, стала на нижній приступці й підвела схоплені памороззю вії (В. Земляк);

Біля греблі – млин, за греблею – неширокий, схоплений кригою став (В. Козаченко);

// схо́плено, безос. пред.

Того ж таки дня схоплено ще кількох злодіїв (М. Рильський);

– Що не кажи, а все це [про груповий портрет] було таки здорово схоплено! (В. Козаченко).