сценаріус
СЦЕНА́РІУС, а, ч.
У XVIII–XIX ст. – помічник режисера в театрі, який вів спектакль, стежив за своєчасним виходом акторів на сцену і відкриттям та закриттям завіси, за виконанням шумових ефектів і т. ін.
Запропонував [М. Л. Кропивницький] мені роботу помічника режисера (як тоді казали – сценаріуса) (з мемуарної літ.);
Робота моя була вельми різноманітна. У ній об'єднувались функції сценаріуса, машиніста сцени, бібліотекаря, помічника адміністратора і навіть розсильного (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сценаріус — сцена́ріус іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- сценаріус — Лаштункар Словник чужослів Павло Штепа
- сценаріус — -а, ч. У 18-19 ст. – помічник режисера в театрі, який вів спектакль, стежив за своєчасним виходом акторів на сцену і відкриттям та закриттям завіси, за виконанням шумових ефектів тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сценаріус — СЦЕНА́РІУС, а, ч. У XVIII-XIX ст. — помічник режисера в театрі, який вів спектакль, стежив за своєчасним виходом акторів на сцену і відкриттям та закриттям завіси, за виконанням шумових ефектів і т. ін. Запропонував [М. Словник української мови в 11 томах