сценаріус

сцена́ріус

-а, ч.

У 18-19 ст. – помічник режисера в театрі, який вів спектакль, стежив за своєчасним виходом акторів на сцену і відкриттям та закриттям завіси, за виконанням шумових ефектів тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сценаріус — сцена́ріус іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сценаріус — Лаштункар Словник чужослів Павло Штепа
  3. сценаріус — СЦЕНА́РІУС, а, ч. У XVIII–XIX ст. – помічник режисера в театрі, який вів спектакль, стежив за своєчасним виходом акторів на сцену і відкриттям та закриттям завіси, за виконанням шумових ефектів і т. ін. Запропонував [М. Словник української мови у 20 томах
  4. сценаріус — СЦЕНА́РІУС, а, ч. У XVIII-XIX ст. — помічник режисера в театрі, який вів спектакль, стежив за своєчасним виходом акторів на сцену і відкриттям та закриттям завіси, за виконанням шумових ефектів і т. ін. Запропонував [М. Словник української мови в 11 томах