сценаріус
сцена́ріус
-а, ч.
У 18-19 ст. – помічник режисера в театрі, який вів спектакль, стежив за своєчасним виходом акторів на сцену і відкриттям та закриттям завіси, за виконанням шумових ефектів тощо.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сценаріус — сцена́ріус іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- сценаріус — Лаштункар Словник чужослів Павло Штепа
- сценаріус — СЦЕНА́РІУС, а, ч. У XVIII–XIX ст. – помічник режисера в театрі, який вів спектакль, стежив за своєчасним виходом акторів на сцену і відкриттям та закриттям завіси, за виконанням шумових ефектів і т. ін. Запропонував [М. Словник української мови у 20 томах
- сценаріус — СЦЕНА́РІУС, а, ч. У XVIII-XIX ст. — помічник режисера в театрі, який вів спектакль, стежив за своєчасним виходом акторів на сцену і відкриттям та закриттям завіси, за виконанням шумових ефектів і т. ін. Запропонував [М. Словник української мови в 11 томах