сценічний

СЦЕНІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до сце́на 1.

Перемежаючи виступи живих виконавців кінороликами, студія створює повне враження присутності всіх виконавців на сценічній площадці (з газ.);

Сценічні механізми.

2. Пов'язаний зі сценою, театром, театральним мистецтвом, театральною діяльністю.

Слід відзначити особливу роль танцю як дійового засобу сценічної характеристики персонажів (з наук. літ.);

Установка на яскраву видовищність, використання з цією метою складних декорацій і сценічних ефектів мали на меті сильний емоційний вплив на глядача (з наук.-попул. літ.);

За словами фахівців, у Ольги – блискуче сценічне майбуття (з газ.);

Сценічне мистецтво;

// Характерний, придатний для сцени, театру.

Окремою, дуже важливою галуззю мистецтва слова є сценічне, а також декламаційне мовлення (з публіц. літ.);

Актор повинен уміти тримати себе на сцені, мусить знати закони сценічної дії і володіти ними (з мемуарної літ.);

[Гавкун (до Василя):] Іще не забудьте, щоб ваша драма була сценічна. Надайте більше руху, більше дії, розмаїтості в декораціях (В. Самійленко);

Сценічна зовнішність;

// Який зображується на сцені, в театрі.

Сценічний образ старого шахтаря Макара Діброви, створений А. Бучмою в Київському драматичному театрі ім. Ів. Франка, належить до найкращих досягнень акторського мистецтва (з навч. літ.);

// Признач. для сцени, театру.

У поняття сценічного одягу входять комплект куліс – звичайно 3–4 пари – і така ж кількість падуг, яку можна змінювати залежно від розмірів сцени (з наук. літ.);

Сценічна література;

Як шафери поклали на голови [молодих] вінці, вони стали схожі на цариць Шехерезади, так багато було сценічного в їх зрості, в їх оригінальній полуденній красі (І. Нечуй-Левицький).