сценічний
сцені́чний
-а, -е.
1》 Прикм. до сцена 1). Сценічні механізми.
2》 Пов'язаний зі сценою, театром, театральним мистецтвом, театральною діяльністю. Сценічне мистецтво.
|| Характерний, придатний для сцени, театру. Сценічна зовнішність.
|| Який зображується на сцені, в театрі.
|| Признач. для сцени, театру. Сценічна література.
3》 Як на сцені, у театрі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сценічний — сцені́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- сценічний — (- мистецтво) театральний, (- зовнішність) ефектний, показний Словник синонімів Караванського
- сценічний — [сцеин’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- сценічний — СЦЕНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до сце́на 1. Перемежаючи виступи живих виконавців кінороликами, студія створює повне враження присутності всіх виконавців на сценічній площадці (з газ.); Сценічні механізми. Словник української мови у 20 томах
- сценічний — сцені́чний (лат. scaenicus) придатний для сцени; людина, що володіє потрібними для сцени даними. Словник іншомовних слів Мельничука
- сценічний — ТЕАТРА́ЛЬНИЙ (пов'язаний з театром, з театральною діяльністю); СЦЕНІ́ЧНИЙ (пов'язаний з акторською діяльністю, який стосується гри на сцені). Далеко зосталися позаду мої театральні інтереси, нові ролі, публіка (Ю. Яновський); Сценічне мистецтво. Словник синонімів української мови
- сценічний — Сцені́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сценічний — СЦЕНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до сце́на 1. Перемежаючи виступи живих виконавців кінороликами, студія створює повне враження присутності всіх виконавців на сценічній площадці (Мист., 6, 1955, 24); Сценічні механізми. Словник української мови в 11 томах