сценічний

сцені́чний

-а, -е.

1》 Прикм. до сцена 1). Сценічні механізми.

2》 Пов'язаний зі сценою, театром, театральним мистецтвом, театральною діяльністю. Сценічне мистецтво.

|| Характерний, придатний для сцени, театру. Сценічна зовнішність.

|| Який зображується на сцені, в театрі.

|| Признач. для сцени, театру. Сценічна література.

3》 Як на сцені, у театрі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сценічний — сцені́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сценічний — (- мистецтво) театральний, (- зовнішність) ефектний, показний Словник синонімів Караванського
  3. сценічний — [сцеин’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. сценічний — СЦЕНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до сце́на 1. Перемежаючи виступи живих виконавців кінороликами, студія створює повне враження присутності всіх виконавців на сценічній площадці (з газ.); Сценічні механізми. Словник української мови у 20 томах
  5. сценічний — сцені́чний (лат. scaenicus) придатний для сцени; людина, що володіє потрібними для сцени даними. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. сценічний — ТЕАТРА́ЛЬНИЙ (пов'язаний з театром, з театральною діяльністю); СЦЕНІ́ЧНИЙ (пов'язаний з акторською діяльністю, який стосується гри на сцені). Далеко зосталися позаду мої театральні інтереси, нові ролі, публіка (Ю. Яновський); Сценічне мистецтво. Словник синонімів української мови
  7. сценічний — Сцені́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. сценічний — СЦЕНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до сце́на 1. Перемежаючи виступи живих виконавців кінороликами, студія створює повне враження присутності всіх виконавців на сценічній площадці (Мист., 6, 1955, 24); Сценічні механізми. Словник української мови в 11 томах