сцинтилятор
СЦИНТИЛЯ́ТОР, у, ч.
Люмінесцентна речовина, яка дає слабкі світлові спалахи при діянні на неї заряджених частинок, що швидко рухаються.
Чимало корисного роблять і молодші брати кристалічних сцинтиляторів – пластмасові. Це тверді розчини люмінесцентних речовин у полімері (з наук.-попул. літ.);
Нейтрони мають більш високу енергію, ніж гамма-промені, і тому світлові спалахи від них у сцинтиляторі яскравіші (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сцинтилятор — сцинтиля́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- сцинтилятор — -а, ч. Люмінесцентна речовина, яка дає слабкі світлові спалахи під дією на неї заряджених частинок, що швидко рухаються. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сцинтилятор — СЦИНТИЛЯ́ТОР, а, ч. Люмінесціююча речовина, яка дає слабкі світлові спалахи при діянні на неї заряджених частинок, що швидко рухаються. Чимало корисного роблять і молодші брати кристалічних сцинтиляторів — пластмасові. Словник української мови в 11 томах