1. Словник української мови в 11 томах

сцинтилятор

СЦИНТИЛЯ́ТОР, а, ч. Люмінесціююча речовина, яка дає слабкі світлові спалахи при діянні на неї заряджених частинок, що швидко рухаються.

Чимало корисного роблять і молодші брати кристалічних сцинтиляторів — пластмасові. Це тверді розчини люмінесціюючих речовин у полімері (Знання.., 2, 1966, 2);

Нейтрони мають більш високу енергію, ніж гамма-промені, і тому світлові спалахи від них у сцинтиляторі яскравіші (Наука.., 10, 1968, 45).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сцинтилятор — сцинтиля́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сцинтилятор — СЦИНТИЛЯ́ТОР, у, ч. Люмінесцентна речовина, яка дає слабкі світлові спалахи при діянні на неї заряджених частинок, що швидко рухаються. Чимало корисного роблять і молодші брати кристалічних сцинтиляторів – пластмасові. Словник української мови у 20 томах
  3. сцинтилятор — -а, ч. Люмінесцентна речовина, яка дає слабкі світлові спалахи під дією на неї заряджених частинок, що швидко рухаються. Великий тлумачний словник сучасної мови