сьорбонути
СЬОРБОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що і без дод., розм.
Підсил. до сьорбну́ти.
Циган з великої жадібки сьорбонув шевського квасу (Номис).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сьорбонути — сьорбону́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- сьорбонути — -ну, -неш, док., перех. і без додатка, розм. Підсил. до сьорбнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сьорбонути — СЬО́РБАТИ (набираючи ложкою, їсти рідку страву, видаючи певні звуки), ХЛЕБТА́ТИ (ХЛЕПТА́ТИ рідше) розм., ХЛИСТА́ТИ розм. — Док.: сьорбну́ти, сьорбону́ти підсил. хлебну́ти, хлебону́ти підсил. хлепну́ти, хлисну́ти. Словник синонімів української мови
- сьорбонути — СЬОРБОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка, розм. Підсил. до сьорбну́ти. Циган з великої жадібки сьорбонув шевського квасу (Номис, 1864, № 933). Словник української мови в 11 томах