сьорбонути

СЬО́РБАТИ (набираючи ложкою, їсти рідку страву, видаючи певні звуки), ХЛЕБТА́ТИ (ХЛЕПТА́ТИ рідше) розм., ХЛИСТА́ТИ розм. — Док.: сьорбну́ти, сьорбону́ти підсил. хлебну́ти, хлебону́ти підсил. хлепну́ти, хлисну́ти. Нахиливсь (Карпо Петрович) над тарілкою і потиху почав сьорбати юшку, обводячи інколи оком світлицю (М. Коцюбинський); За кілька хвилин ми всі четверо разом із фурманом сиділи й хлебтали смачну картопляну юшку (О. Досвітній).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сьорбонути — сьорбону́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. сьорбонути — СЬОРБОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що і без дод., розм. Підсил. до сьорбну́ти. Циган з великої жадібки сьорбонув шевського квасу (Номис). Словник української мови у 20 томах
  3. сьорбонути — -ну, -неш, док., перех. і без додатка, розм. Підсил. до сьорбнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сьорбонути — СЬОРБОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка, розм. Підсил. до сьорбну́ти. Циган з великої жадібки сьорбонув шевського квасу (Номис, 1864, № 933). Словник української мови в 11 томах