1. Словник української мови у 20 томах

сюдою

СЮДО́Ю, присл., розм.

1. Цією дорогою, цим шляхом; у цьому напрямку.

[Гострохвостий:] Сюдою дівчата ходять по воду, сюди виходять пісень послухати (І. Нечуй-Левицький);

– Сюдою ближче, Ірцю, – вказала рукою Лаура (М. Ю. Тарновський).

2. До місця, назване раніше або відоме з наявної ситуації.

– Розстріляли, сучі сини. Ось, бачите, дірка. Сюдою увійшла [куля], а сюдою ось вийшла (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сюдою — сюдо́ю прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. сюдою — пр., цією дорогою <�шляхом> у цьому напрямі, у цьому місці Словник синонімів Караванського
  3. сюдою — присл., розм. 1》 Цією дорогою, цим шляхом; у цьому напрямку. 2》 У місце, назване раніше або відоме з наявної ситуації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сюдою — СЮДО́Ю, присл., розм. 1. Цією дорогою, цим шляхом; у цьому напрямку. [Гострохвостий:] Сюдою дівчата ходять по воду, сюди виходять пісень послухати (Н.-Лев., IX, 1967, 240); — Сюдою ближче, Ірцю, — вказала рукою Лаура (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 196). Словник української мови в 11 томах
  5. сюдою — Сюдою нар. Этой дорогой, этимъ путемъ, въ этомъ направленіи. Чи не бачив парубка і дівки, чи не йшли сюдою? Рудч. Ск. І. 147. Йди правдою, то скрізь тобі шляшок битий: чи тудою, чи сюдою, чи на схід сонця, чи на захід. МВ. (КС. 1902. X. 142). Словник української мови Грінченка