сюжетик
СЮЖЕ́ТИК, у, ч., зневажл.
Те саме, що сюже́т.
Кволі, спрощені сюжетики (а навіть вони є не в усіх віршах) нічого, крім шкоди, не можуть принести поезїі для дітей (з газ.);
Кожної зустрічі Олесь Васильович, лукаво мружачись, запитував: – Ну як, є сюжетик? (О. Донченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сюжетик — сюже́тик іменник чоловічого роду зневажл. Орфографічний словник української мови
- сюжетик — -у, ч., зневажл. Те саме, що сюжет. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сюжетик — СЮЖЕ́ТИК, у, ч., зневажл. Те саме, що сюже́т. Кволі, спрощені сюжетики (а навіть вони є не в усіх віршах) нічого, крім шкоди, не можуть принести поезїі для дітей (Літ. газ., 15.XII 1959, 2); Кожної зустрічі Олесь Васильович, лукаво мружачись, запитував: — Ну як, є сюжетик? (Донч., VI, 1957, 621). Словник української мови в 11 томах