сюжетик

СЮЖЕ́ТИК, у, ч., зневажл.

Те саме, що сюже́т.

Кволі, спрощені сюжетики (а навіть вони є не в усіх віршах) нічого, крім шкоди, не можуть принести поезїі для дітей (з газ.);

Кожної зустрічі Олесь Васильович, лукаво мружачись, запитував: – Ну як, є сюжетик? (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сюжетик — сюже́тик іменник чоловічого роду зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. сюжетик — -у, ч., зневажл. Те саме, що сюжет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сюжетик — СЮЖЕ́ТИК, у, ч., зневажл. Те саме, що сюже́т. Кволі, спрощені сюжетики (а навіть вони є не в усіх віршах) нічого, крім шкоди, не можуть принести поезїі для дітей (Літ. газ., 15.XII 1959, 2); Кожної зустрічі Олесь Васильович, лукаво мружачись, запитував: — Ну як, є сюжетик? (Донч., VI, 1957, 621). Словник української мови в 11 томах