1. Словник української мови у 20 томах

сяйливо

СЯЙЛИ́ВО.

Присл. до сяйли́вий.

Піхотинець люб'язно розповів й навіть узяв під козирок, коли Любка, сяйливо, як завжди, всміхнувшись йому, відходила далі (Є. Кротевич);

Ярослав так само був похмурий, а Коснятин посміхався сяйливо й безжурно (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сяйливо — сяйли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. сяйливо — Присл. до сяйливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сяйливо — СЯЙЛИ́ВО. Присл. до сяйли́вий. Піхотинець люб’язно розповів й навіть узяв під козирок, коли Любка, сяйливо, як завжди, всміхнувшись йому, відходила далі (Є. Крот., Сини.., 1948, 405). Словник української мови в 11 томах