сідлуватий
СІДЛУВА́ТИЙ, а, е.
З сідловиною.
Спина у коня сідлувата.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сідлуватий — сідлува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- сідлуватий — -а, -е. Із сідловиною. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сідлуватий — СІДЛУВА́ТИЙ, а, е. З сідловиною. Спина у коня сідлувата. Словник української мови в 11 томах