сідлуватий

СІДЛУВА́ТИЙ, а, е.

З сідловиною.

Спина у коня сідлувата.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сідлуватий — сідлува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сідлуватий — -а, -е. Із сідловиною. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сідлуватий — СІДЛУВА́ТИЙ, а, е. З сідловиною. Спина у коня сідлувата. Словник української мови в 11 томах