1. Словник української мови у 20 томах

сідляр

СІДЛЯ́Р, а́, ч.

Майстер, який робить, виготовляє сідла.

В документах 1425 р. згадується про існуючі у Львові цехи різників, пекарів, ковалів, кравців, шевців, сідлярів (з наук. літ.);

Гриміла музика. Строкатим походом йшли цехи .. Кожен намагався показати .. емблему свого ремесла .. Сідлярі тягли площадку, де кілька майстрів шили сідла (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сідляр — сідля́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сідляр — -а, ч. Майстер, який робить, виготовляє сідла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сідляр — Сідля́р, -ра́, -ре́ві; -лярі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. сідляр — СІДЛЯ́Р, а́, ч. Майстер, який робить, виготовляє сідла. В документах 1425 р. згадується про існуючі у Львові цехи різників, пекарів, ковалів, кравців, шевців, сідлярів (Іст. УРСР, І, 1953, 125); Гриміла музика. Строкатим походом йшли цехи.. Словник української мови в 11 томах
  5. сідляр — Сідляр, -ра м. Сѣдѣльщикъ. Гол. IV. 185. Словник української мови Грінченка