сійник

Значення в інших словниках

1. сійник — сі́йник іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
2. сійник — -а, ч., діал. Сівач. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сійник — СІЯ́Ч (той, хто сіє зерно, насіння), СІВА́Ч, СІ́ЯЛЬНИК, СІВА́ЛЬНИК розм., СІВА́К діал., СІ́ЙНИК діал. — Вийшли в поле сіячі. Словник синонімів української мови
4. сійник — СІ́ЙНИК, а, ч., діал. Сівач. Треба йти до сійників на степ,— як вони там сіють (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
5. сійник — Сійник, -ка м. = сівач. Треба йти до сійників на степ, — як вони там сіють. Екатер. у. (Залюб.). Словник української мови Грінченка