сійник
СІЯ́Ч (той, хто сіє зерно, насіння), СІВА́Ч, СІ́ЯЛЬНИК, СІВА́ЛЬНИК розм., СІВА́К діал., СІ́ЙНИК діал. — Вийшли в поле сіячі.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сійник — сі́йник іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- сійник — -а, ч., діал. Сівач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сійник — СІ́ЙНИК, а, ч., діал. Сівач. Треба йти до сійників на степ, – як вони там сіють (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- сійник — СІ́ЙНИК, а, ч., діал. Сівач. Треба йти до сійників на степ,— як вони там сіють (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- сійник — Сійник, -ка м. = сівач. Треба йти до сійників на степ, — як вони там сіють. Екатер. у. (Залюб.). Словник української мови Грінченка