1. Словник української мови у 20 томах

сінешній

СІНЕ́ШНІЙ, я, є.

Прикм. до сі́ни.

Відчинені сінешні двері, в хаті рух, і стукіт, і веселий гамір (І. Франко);

Христя потушила світло й вийшла на сінешній рундук (Панас Мирний);

На сінешньому порозі з'явився білобородий дід Сахрон у святковій одежі (І. Цюпа);

– Я сам читав його записку, зім'яту і виметену тобою в сінешній куток (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сінешній — сіне́шній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сінешній — [с'інешн'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім, ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. сінешній — -я, -є. Прикм. до сіни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сінешній — Сіне́шній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. сінешній — СІНЕ́ШНІЙ, я, є. Прикм. до сі́ни. Відчинені сінешні двері, в хаті рух, і стукіт, і веселий гамір (Фр., IV, 1950, 452); Христя потушила світло й вийшла на сінешній рундук (Мирний, III, 1954, 150)... Словник української мови в 11 томах